увінчувати

1) = увінчати (бути у верхній частині чогось, закінчувати собою що-н.), вінчати

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • увінчувати — ую, уєш, недок., увінча/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Класти вінець кому небудь на голову як знак високої шани, високого звання чи нагороди за заслуги тощо. || перен. Будучи нагородою, уславлювати що небудь. Увінчувати лаврами. 2) Прикрашати… …   Український тлумачний словник

  • увінчувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • увінчати — див. увінчувати …   Український тлумачний словник

  • увінчування — я, с. Дія за знач. увінчувати …   Український тлумачний словник

  • увінчуватися — уюся, уєшся, недок., увінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. 2) Прикрашатися вінком з чого небудь або чимось, схожим на вінок. 3) Закінчуватися вгорі чим небудь. || перен.… …   Український тлумачний словник

  • заквітчувати — заквітчати (прикрашати квітами, зіллям), квітчати, у[в]квітчувати, у[в]квітчати, прикрашати, прикрасити, замаювати, замаїти, замаяти; закосичувати, закосичити (волосся); увінчувати, увінчати, вінчати (вінком) …   Словник синонімів української мови

  • увінчати — див. увінчувати …   Словник синонімів української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.